Осмолода - Грофа - Паренки - Попадя - Коретвина - Осмолода

Осмолода - Грофа - Паренки - Попадя - Коретвина - Осмолода


Матеріал з Вікіпедії:

Осмоло́да — найпівденніше село Рожнятівського району Івано-Франківської області. Розташоване в масиві Ґорґани.

За часів СРСР в Брошневі існував лісокомбінат «Осмолода». До 1990-х років функціонувала вузькоколійка, що з'єднувала смт Брошнів і Осмолоду.

Село Осмолода — давнє поселення лісорубів, лежить у високогірній долині річки Лімниці. Назва походить від гори Молоди («Ось Молода»), неподалік від якої розташоване село.

Офіційна дата заснування — 1873 рік. Населення приблизно 60 осіб. У селі немає навіть початкової школи, хоча за часів СРСР дітей було більше і початкова школа працювала.

Через Осмолоду протікає річка Молода, яка ще в 1980-х роках вважалася найчистішою річкою в Європі. Трохи нижче за течією річки розташоване урочище Підлюте, в якому є вілла «Кедрова палата», збудована на початку XX ст. Вона відома як курорт і літня резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Навколишні землі здавна належали Львівській метрополії УГКЦ і були місцем відпочинку та лікування львівських митрополитів, що зумовлювалося великою кількістю природних мінеральних джерел, багатих на сірководень. Тепер резиденція перетворилася на монастир отців василіян. У самій Осмолоді розміщувалися тартаки (лісопильні), які були власністю митрополії. За 10 км від Осмолоди в урочищі Ангелів збереглася доменна піч 1810 року, відома як Ангелівська доменна піч.

У селі є кілька продуктових магазинів, робітничий гуртожиток і їдальня, форелеве господарство, розвивається «зелений туризм».

Осмолода — привабливе місце для пішохідного туризму: звідси є вихід на хребти і вершини Ігровця, Сивулі, Попаді, Ґрофи, Аршиці.

Наподалік від села розташовані природоохоронні території: ландшафтний заказник «Ґрофа», Яйківський заказник, Болото Мшана, Болото Лютошари, урочище «Сивуля», пам'ятка природи «Озеро Росохан».

Станом на 23 липня 2014 року у селі працює мобільний зв'язок лише від Київстар.


Ґро́фа — гірська вершина в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Розташована в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, в межах природоохоронної території — Ландшафтного заказника Ґрофа.

Висота гори 1748 м. Має конічну форму. Збереглись льодовикові форми рельєфу — кари, моренні вали. До висоти 1450 м. схили вкриті ялиновим лісом, вище — кам'яні осипища.

На північний захід від Ґрофи розташована гора Молода (1723 м), на південний захід — Паренки (1735 м), трохи далі й лівіше — Попадя (1740 м), на схід — Ігровець (1804), на південний схід — Велика Сивуля (1836 м). На північ від Ґрофи видніється хребет Аршиця з вершиною Ґорґан-Ілемський (1587 м).

Найближчий населений пункт — село Осмолода.




Па́ренки — гірська вершина в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Розташована у південній частині Рожнятівського району Івано-Франківської області, на однойменному хребті Паренки. Висота гори — 1735 м (за іншими даними — 1737 м). Вершина пласка, витягнута з південного сходу на північний захід. Північні та південно-західні схили круті. Поширені кам'яні осипища і важкопрохідні чагарники — криволісся. При підніжжі гори — схойні ліси (ялина, сосна).

На північний захід від Паренки розташована гора Молода (1723 м), на північний схід Ґрофа (1748 м), на південь — Попадя (1740), на південний захід — Мала Попадя (1597 м).

Найближчий населений пункт — село Осмолода.




Попадя́ — гірська вершина в Українських Карпатах, у масиві Ґорґани. Розташована на вододілі верхів'їв річок Лімниці та Тересви, на межі Рожнятівського району Івано-Франківської області та Тячівського району Закарпатської області. Північні схили гори лежать у межах природоохоронної території — Ландшафтного заказника Ґрофа, південні — у межах Брадульського заказника. Висота Попаді 1740 м. Поширені кам'яні осипища. На схилах — ялинові та буково-ялинові ліси, в привершинній частині — чагарникове криволісся (жереп).

На горі збереглися прикордонні стовпці, що позначали лінію кордону між Польщею та Чехословеччиною, яка проходила тут до 1939 року.

На північний захід від Попаді розташована гора Мала Попадя (1597 м), на північ — Паренки (1735 м), трохи далі й правіше — Ґрофа (1748 м), на схід — Студенець (1600 м) і за ним Велика Сивуля (1836 м).