2016-05-22 - Заросляк - Говерла - Брескул - Пожижевська

wikipedia.org

Гове́рла (рум. Hovârla, угор. Hoverla, давня назва угор. Hóvár) — найвища вершина Українських Карпат і найвища точка України, висота 2061 м. Назва походить із румунської howirla, що означає «важкопрохідне підняття»[1], або з угорської Hóvár, що означає «снігова вершина»[джерело не вказане 373 дні]. Розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Надвірнянського району Івано-Франківської області та Рахівського району Закарпатської області за 17 кілометрів від кордону з Румунією.

Зміст [сховати]
1 Говерла як символ
2 Природа
3 Говерла як туристичний об'єкт
3.1 З історії походів на Говерлу
4 Галерея
5 Див. також
6 Примітки
7 Посилання
8 Джерела
Говерла як символ[ред. • ред. код]

Пам'ятний знак на вершині Говерли

Підняття українського національного Прапора на Говерлі 16 липня 1993 р.
Говерла є найвищою точкою України. 16 липня, в день прийняття Декларації про державний суверенітет України, громадські організації традиційно підіймають на вершині Говерли Державний Прапор України, зокрема, в рамках акцій «Прапор — на вершину!». З нагоди п'ятої річниці незалежності України на вершині встановлено плиту, в яку вмонтовані капсули з землею з усіх областей України. Тут також знаходиться великий металевий хрест, скульптурний монумент з українським тризубом (що зазнав вандалізму в 2007 році) і бетонний стовп.

Природа[ред. • ред. код]
Має конусоподібну форму. На схилах — форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Укрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні оси́пища. Зі східного боку від вершини — один із витоків річки Прут, Прутський водоспад, загальна висота якого становить близько 80 метрів. Гора розміщена у межах природоохоронних територій: Карпатського біосферного заповідника і Карпатського національного природного парку.

Схили гори покриті буковими і смерековими лісами. На висоті 1500 м починається субальпійський пояс пасовищ, відомий як полонини.

Говерла як туристичний об'єкт[ред. • ред. код]

Краєвид з гори Говерла
на Карпатський національний природний парк
Популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий у 1880 році. Існує чотири основних маршрути сходження на Говерлу, їх довжина становить від 10 до 16 кілометрів, а висота підйому - від 1150 до 1350 метрів. Можна вирушати з боку турбази «Заросляк» (через так звану Говерляну), з боку урочища Козьмещик та по гребеню Чорногірського хребта, як із боку гори Петрос, так і з боку гір Пожижевська та Брецкул. Узимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б.

Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки, а також знищений рослинний покрив на вершині[Джерело?]. Говерла «потерпає від масових сходжень, після яких у горах залишаються безліч сміття і гектари витоптаних високогірних лугів»[2]. За розрахунками фахівців[Хто?], екологічне навантаження на Говерлу не має перевищувати 200 осіб на добу[2].


Марковані маршрути на Говерлу
З історії походів на Говерлу[ред. • ред. код]

Панорама Говерли
У 1958 році група із 12 туристів була засипана лавиною у «лі́йці» при спробі траверсувати купол Говерли з північно-західного гребеня на сідловину між Говерлою та Петросом. У цій групі загинув відомий київський альпініст.

У 1960 році стався нещасний випадок пов'язаний із загибеллю 20 туристів, які здійснювали траверс Говерла—Петрос. Їх теж забрала лавина в ту ж «лі́йку». За зиму в ній накопичується стільки снігу, що в обох випадках знайти загиблих вдалося тільки влітку.